Не зрадити віру. Фільм про історію переслідування Греко-Католицької церкви презентували в Івано-Франківську. Герої стрічки – поборники віри, які пришвидшували легалізацію УГКЦ. Після насильної ліквідації у 1946 році уніатської церкви вони майже півстоліття зберігали свою віру у підпіллі. Як розплату за відданість УГКЦ змушені були провадити подвійне життя, каже режисер фільму.
Десятки годин архівного відео, сотні фотографій, інтерв”ю із віруючими … Все це вдалося об”єднати в кінострічку тривалістю 50 хвилин. Робота тривала неповних 5 місяців. Творчий колектив поспішав, аби встигнути випустити фільм в цьому році – до 70-тих роковин з часу репресій проти УГКЦ.
Допомогли у створенні фільму живі свідки подій – вірні УГКЦ : монахині, свяшеники та віруючі. Під загрозою арешту в період заборони УГКЦ вони здійснювали християнські обряди, молилися та вірили. Один із героїв фільму отець Полікарп Марцинюк надав майже сотню відсканованих фотоплівок, які зафіксовали таємні богослужіння у приватних помешканнях.
Крім перегляду фільму, іванофранківці оглянули тематичну виставку. На великих банерах документальні свідчення, як прихильники греко-католицької віри не зраджували переконанням, навіть перебуваючи в концтаборах. Тут і фото образу, вишитого голкою із риб”ячої кістки, вервичка, виготовлена із крихт хлібу. А також тексти церковних богослужінь, які священики писали власноруч. У разі виявлення цих атрибутів, їх власників могли стратити без слідства.
Оксана Семко, Андрій Шустикевич, Новини на “Вежі”.
