Майже сотню років тому на цьому ж місці вони зустрічали Митрополита Андрея Шептицького. Саме він виділив пластунам цю землю для таборування. Тоді, коли їхній рух ще був заборонений в Україні. Тут, у селі Гриньків Рожнятівського району, скаути побудували пластовий табір «Сокіл». А після смерті Шептицького традицію провідувати пластову оселю перейняли настоятелі Української греко-католицької церкви.
Зустріти главу УГКЦ на гору Сокіл з’їхалися представники усіх пластових уладів. Від найменших пташат до старшопластунів та сеньйорів. Вітали Блаженнішого хлібом і сіллю. Та запашним букетом із польових квітів.
У пластовий табір Святослав Шевчук навідався вперше. І зізнався, продовжити традицію опікуна та сподвижника пластового руху в Україні – для нього честь.
Торік пластовий «Сокіл» відзначив 90-літній ювілей. За цей час він став оселею для пластунів з усієї України та закордону. За останні роки в оселі Пласту неабияк зміцнів «фундамент». Втім, так було не завжди, згадує дирекція скаутського містечка.
Нині тут таборуються найменші – пташата. Цікаві, втім поки що несміливі, вони ховаються за плечі батьків. Ті ж упевнені, своїх дітей віддали у надійні руки.
Більшість із них свого часу теж пройшли пластовий вишкіл. І зізнаються, це не хобі, а спосіб життя. Із чітко визначеними орієнтирами.
Традицію витримали до кінця. Важливий момент закарбували на спільній світлині. Усе – як і сотню років тому. Лише тепер по центру – не Андрей Шептицький, а Святослав Шевчук. І фото – у кольорі.
Share
