Пропорція. Симетрія. Гармонія. Два відомі в Івано-Франківську художники Орест Заборський та Валерій Дувірак об”єдналися. І презентували спільну виставку. Кажуть, це “Діалог” двох мистецьких світів. Не без пафосу додають, роботи не мають нічого спільного, крім любові до прекрасного та масштабної художньої думки. З естетичними відтінками.
Козаки в Одесі, Народні традиції, Школа Новаківського та Легенди Гуцульщини. Різнопланові роботи Валерій Дувірак об”єднав у 15 окремих стендів. Художник-монументаліст розповідає, це лише тисячна частина його творчого доробку. Найперше показує даму в капелюшку. Це – його муза та дружина Христина. До речі, також художниця. У фантазіях художника – поруч із портретом дружини – лісові ельфи та мавки.
Особливе значення для Валерія Дувірака має графічне Розп”яття, що в композиції “Станіславська колегіата”. Скульптурну композицію він змалював із фасаду приміщення Музею мистецтв Прикарпаття ще у 70-их роках. Зберіг у пам”яті та долучився до збереження на фасаді. До слова, це розп”яття встановила громада Станіслава у 1932-му році.
В іншій частині зали про свої роботи розповідає графік-ілюстратор Орест Заборський. Найвдалішими вважає графічні картини “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине” до твору Квітки-Основ”яненка та ілюстрацію до Шевченківського “Кавказу”. Решта робіт також вражають різноплановістю. Портрети, натюрморти, пейзажі. Це – творчий доробок майстра за останні півстоліття.
Не лише візуальна насолода. На ліричний настрій відвідувачів “Діалогу” налаштовували юні музикантки із училища імені Дениса Січинського. Для “озвучення” виставки обрали Фортепіанний квінтет Густава Малера.
Оксана Семко, Андрій Бойко, Новини на “Вежі”.
Залишити відповідь