Чужорідні традиції чи безневинна розвага? З року в рік усе більше українців переходить на сторону зла. Щоправда, не у повсякденному житті, а у спеціально відведений для цього день – Хеловін. Його відзначають у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Це – прообраз язичницького свята Самайн, яке кельти асоціювали зі смертю, потойбічним і надприродним. У цей день предки за допомогою ритуалів намагалися умилостивити душі покійних. І переконати їх не чинити зла живим. Щоправда, нині від стародавнього кельтського гуляння залишилися лише кумедні традиції. Серед них – гарбузова голова та страхітливі карнавальні костюми і маски. Між тим, одобрюють Хеловін не всі. Зокрема, проти такого святкування виступає церква. Священнослужителі кажуть, віряни не повинні брати у ньому участь. Навіть у формі забави.
Це – одне із найулюбленіших свят американців. За своєю популярністю воно ледь поступається Різдву. В Україну Хеловін прийшов кілька років тому. Та стрімко набрав обертів. Іванофранківці теж відзначають цей день. Втім, не всі. А ті, хто все ж наважуються одягнути маски зла, зізнаються, для них це не більше, аніж привід для гуляння.
Щоправда, нині Хеловін поступово перетворюється із містичного у комерційне свято. Адже приносить неабияку матеріальну вигоду розважальним і торгівельним мережам. А ті, в свою чергу не втрачають можливості привабити клієнтів.
Ірина Головенко, Мирон Василик. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь